Висновки

В ході нашого дослідження ми встановили, що:

- Історія розвитку комбінаторики свідчить про її постійно зростаюче наукове та практичне значення в житті людства.

-  Із задачами, що отримали потім назву комбінаторні, люди були знайомі вже декілька тисячоліть тому.

-  В епоху дискретної математики змінилась і роль давньої області дискретної математики - комбінаторики. З області, що цікавила більшу частину авторів задач та знаходила основні застосування в кодуванні і розшифровці   давніх писемностей, вона перетворилася на область, що знаходилась на магістральному шляху розвитку науки. За допомогою ЕВМ стало можливим робити перебори, що раніше потребували сотень і тисяч років. Тепер такі абстрактні образи математики, як математична логіка, загальна алгебра, формальні граматики, стали прикладними - для складання алгоритмічних мов, на яких пишуть програми для машин. 

 Комбінаторні задачі доводиться розв’язувати:

q при складанні та розгадуванні шифрів,

qстародавніх писемностей,

qпри вивченні складу білків та будови органічних молекул,

q у проектуванні складних структур споруд та моделюванні механізмів,

тобто майже у всіх  галузях людської діяльності

Тісно  пов'язана з комбінаторикою розшифровка клинописів.

Торжеством комбінаторного методу є  читання забутих писемностей, яке базується  на спостереженні за текстом, на співставленні повторюванні комбінацій слів та граматичних форм в поєднанні з уявою

Найбільшим досягненням комбінаторного підходу до проявів життя можна вважати розшифровку будови дезоксирибонуклеїнової кислоти (ДНК), зроблену в Кембриджі Ф. Криком та Дж. Уотсоном у 1953 р.

Комбінаторика виявилася корисною під час створення періодичної системи хімічних елементів, дозволила перерахувати усі ізомери, які мають один і той же склад але різну будову.

Отже комбінаторика досить важливий розділ математики, який допомагає вченим досліджувати та встановлювати відповідності  розвитку сполук різних об'єктів.